Крейда чи вапно?

Головні відмінності білення вапном від білення крейдою:

• термін служби білення вапном триває до 4 років, крейдою - максимум 2 роки
• Білення вапном здатне затягувати (перекривати) невеликі тріщини; стелі, білені вапном практично не мажуть, білені крейдою - мажуть
• Білити стіни і стелі вапном можна в холодних і вологих приміщеннях, крейдою – ні.
• Білення є сильним дезінфікуючим засобом і здатне протистояти різним видам бактерій, грибків, цвілі; крейдяне білення – ні.

Здавалося б, усі переваги не на користь білення крейдою, але є головна відмінність, яка здатна перекрити якості вапна. Вапно алергенне, і знаходження в приміщеннях, білених вапном людей, страждаючих на алергію протипоказано! Крейдяне білення - не алергенне і відповідає всім санітарно-гігієнічним нормам.

Застосування крейдяного і вапняного білення.

Так як білення крейдою є не алергенним, то її використовують в місцях масового і (або) постійного перебування людей: дитячі садки, школи, адміністративні будівлі, під'їзди житлових будинків, квартири, промислові приміщення, цехи, склади і под.

Білення вапном володіє дезінфікуючими властивостями і має широке застосування на свинофермах, птахофабриках, корівниках, тваринницьких фермах, зерносховищах, фасадах будівель, складах, цехах, підвалах і под.

Вибір на користь білення крейдою або вапном не викликає складнощів, коли відомо призначення і умови експлуатації приміщення (в ряді випадків, наприклад, цех, склад, ангар і под.) може застосовуватися як крейда, так і вапно). При цьому поверхня під білення повинна бути бетонною, цегляною (кам'яної) або заштукатуреною. Але часто стоїть завдання оновити стару побілку (на стару нанести нову). Для цього необхідно знати чим виконане попереднє білення, тому що вапном припустимо білити по вапну, крейдою відповідно по крейді. В іншому випадку старе білення підлягає зчищенню (змиву).

Ідентифікувати старе білення можна таким чином: 1) крейдяне білення сильно мажеться (шкільна крейда для дошки, під'їзди старих будинків), вапно практично не мажеться. 2) нанести кілька крапель лимонного соку: крейда шипить, вапно ні.

Процес приготування крейдяного розчину

• Висипати в ємність крейду (близько 2-3 кг) і залити теплою водою (3-3,5 літра).
• Додати трохи більше 50 г розтертого господарського мила, близько 100 г столярного клею, близько 10 г синьки: необхідно для того, щоб побілка залишалося «білосніжною» і не змінювала свій колір.
• Ретельно перемішати. Якщо є дриль зі спеціальною насадкою - це спростить вам завдання і прискорить процес приготування.
• Фільтрація: вийшла суміш пропускається через марлю, тоді в розчині буде значно менше грудочок, які можуть зіпсувати зовнішній вигляд стелі.

Щоб перевірити готовність розчину, необхідно опустити плоский металевий предмет в рідину і витягнути його: якщо розчин стікає з леза, значить, багато води. Вирішити дану проблему можна залишивши розчин на кілька (2-3) днів в спокої: крейда осяде, вода на поверхні легко видаляється черпаком. Всю крейду, що залишилася у вигляді пасти викласти на клейонку: шарами завтовшки 5 сантиметрів - це і є суха крейда, яка буде готова до повторного приготування найближчим часом, як засохне.

Приготування вапняного білення

Вапняне білення готують в співвідношенні один до трьох з водою. Щоб зробити білення міцніше, додають кухонну сіль у співвідношенні 1 г на 10 л, оліфу (3 ст. л). Для додання побілки потрібного кольору користуються ультрамарином, залізним суриком або охрою. Готовий вапняний розчин проціджують за допомогою сита, марлі або капронової панчохи.

Вапняна побілка наноситься щіткою макловицею, хутряним валиком або за допомогою фарбопульта. Якщо використовується фарбопульт, вапняна побілка повинна проціджуватись повторно. Густота побілки перевіряється за допомогою дерев'яної палиці, якщо вапняна побілка не затримується на ціпку, значить побілка рідка, і вимагає добавки вапна. Якщо ж на палиці залишився товстий шар побілки, то вона надто густа, і вимагає додавання води. Ознакою нормального складу побілки є повне покриття палиці з повільним стіканням розчину.